European Slavic Studies in the 21st Century Европейская славистика XXI века

Table Of Contents

• Cover
• Title Page
• Copyright Page
• Оглавление
• Contents
• Предисловие
• Foreword
• Часть 1 Cлавистика в контексте филологии: история, перевод, полипарадигмальность / Part 1 Slavic Studies in the Context of Philology: History, Translation, Multi-Paradigmality
• Глава 1.1 Belarusian and Ukrainian Studies in Italian Slavistics (Del Gaudio, Salvatore)
• 1.1.1. Introduction
• 1.1.2. Formation of Ukrainian Studies in Italy
• 1.1.3. The beginning of a new Ukrainistics
• 1.1.3.1. Ukrainian Studies between 1993 and 2009
• 1.1.3.2. Contemporary period (2010–2023)
• 1.1.4. Research and teaching poles
• 1.1.5. Research fields
• 1.1.6. Belarusian studies in Italy: current state and perspectives
• 1.1.7. Conclusion
• Глава 1.2 Translation in Ukraine as a Cross-Cultural Phenomenon: Multi-Paradigmality, Genesis, Retrospective (Terekhova, Svitlana)
• 1.2.1. Introduction
• 1.2.2. Cognitive-communicative basis for conceptualizing of a translation as a cross-cultural phenomenon
• 1.2.3. The cross-cultural phenomenon of translation in the light of the social intelligence of the Ukrainians of the Renaissance, Classicism and Enlightenment
• 1.2.3.1. The Renaissance in the Western Rus (in Ukraine)
• 1.2.3.2. Classicist concepts of translation in the light of cross-culturality in Western Europe and Ukraine
• 1.2.3.2.1. Translation in France and its influence to Ukrainian practice of translation
• 1.2.3.2.2. Translation in England and its inheriting in Ukraine
• 1.2.3.2.3. Translation in Germany as a sample for Western European and Ukrainian translators of the 18th–19th centuries
• 1.2.3.2.4. Translation in Ukraine through the prism of Western European traditions in translation
• 1.2.3.3. Cross-cultural origins of translation in the Enlightenment and Romanticism eras in Ukraine
• 1.2.3.3.1. Spread of Romantic tendencies in translation: from Western Europe to Ukraine
• 1.2.3.3.2. Romanticism in Translation in Germany
• 1.2.3.3.3. Translation in Ukraine during the Romantic era through the prism of European cross-culturality
• 1.2.4. Conclusions and prospectives of further study
• Библиография
• Часть 1. Славистика в контексте филологии: история, перевод, полипарадигмальность
• Глава 1.1. Belarusian and Ukrainian Studies in the Context of Italian Slavistics
• Глава 1.2. Translation in Ukraine as a Cross-Cultural Phenomenon: Multi-Paradigmality, Genesis, Retrospective
• Часть 2 Cлавистика и современность: семантика, грамматика, системоцентризм / Part 2 Slavic Studies and Modernity: Semantics, Grammar, Systemocentricity
• Глава 2.1 Przymiotnik a kategoria określoności w języku słoweńskim (Stefan, Anna)
• 2.1.1. Wstęp
• 2.1.2. Kategoria określoności
• 2.1.3. Przymiotnik w języku słoweńskim
• 2.1.4. Przykłady użyć
• 2.1.5. Podsumowanie
• Глава 2.2 Неопределенные местоименные слова аффиксального способа образования (Лоикова-Насенко, Татьяна)
• 2.2.1. Введение
• 2.2.2. К этимологии аффиксов не-, кое-, -то, -либо, -нибудь
• 2.2.3. Особенность семантики неопределенных местоименных слов с аффиксами не-, кое-, -то, -либо, -нибудь
• 2.2.4. Неопределенные местоименные слова в рамках русского языка как иностранного
• 2.2.5. Выводы
• Глава 2.3 Intertekstualność we współczesnych рolskich memach internetowych (Jabłońska, Monika)
• 2.3.1. Wstęp
• 2.3.2. Funkcja semantyczna i syntaktyczna składnika wyrażonego narzędnikiem
• 2.3.3. Typy nowych konstrukcji z narzędnikiem osobowym
• 2.3.4. Charakterystyka konstrukcji o schematach ‘jest kim co robić’ i ‘ktoś ma kim co robić’
• 2.3.5. Charakterystyka zdań twierdzących o schematach ‘jest kim co robić’ i ‘ktoś ma kim co robić’
• 2.3.6. Nazwy osobowe w funkcji narzędzia
• 2.3.7. Podsumowanie
• Глава 2.4 Odstępstwa od modelowych struktur zdaniowych w mowie dzieci dwu- i wielojęzycznych w wieku 9 lat posługujących się językiem rosyjskim i/lub ukraińskim (Brzeszkiewicz, Кamila)
• 2.4.1. Wstęp
• 2.4.2. Badanie podsystemu składniowego – cele i metodologia
• 2.4.3. Analiza materiału językowego
• 2.4.3.1. Badanie rozumienia czasowników
• 2.4.3.2. Badanie użycia czasowników
• 2.4.4. Wnioski
• Глава 2.5 Слов’янізована ромська мова Папуші та Spanglish Гемінґвея (Шаповал, Вiктор)
• 2.5.1. Вступ. Джерело ромського тексту 1952 р. та його видання
• 2.5.2. Техніка калькування реплік та словосполучень
• 2.5.3. Чому Папуші так старанно добивалася від фактичної точності?
• 2.5.4. Порівняння техніки Папуші з підходом до мови Гемінґвея
• 2.5.5. Розрізнення різномовних зразків на глибинному рівні
• 2.5.6. Висновки
• Библиография
• Часть 2. Лингвистика: лексикография, историческая фразеология, нормы, интертекстуальность, текст
• Глава 2.1. Przymiotnik a kategoria określoności w języku słoweńskim
• Глава 2.2. Неопределенные местоименные слова аффиксального способа образования
• Глава 2.3. Nie ma kim pracować – czyli o nowych użyciach narzędnika w języku polskim
• Глава 2.4. Odstępstwa od modelowych struktur zdaniowych w mowie dzieci dwu- i wielojęzycznych w wieku 9 lat posługujących się językiem rosyjskim i/lub ukraińskim
• Глава 2.5. Слов’янізована ромська мова Папуші та Spanglish Гемінґвея
• Часть 3 Антропоцентризм в свете концептуальной семантики, лингвофилософии, психолингвистики / Part 3 Anthropocentricity in Light of Conceptual Semantics, Linguophilosophy, Psycholinguistics
• Глава 3.1 Антропоцентризм в восприятии времени: лингвистический и философский аспекты (Кондратенко Михаил, Мирошниченко Наталья)
• 3.1.1. Введение
• 3.1.2. Философский аспект интерпретации понятия ‘время’
• 3.1.3. Особенности языковой интерпретации времени
• 3.1.4. Лингвистический аспект интерпретации понятия ‘время’ по данным диалектологии
• 3.1.5. Выводы
• Глава 3.2 Образите на Кирил и Методий и идеята за родното по страниците на учебникарската книжнина от Освобождението до Първата световна война (Aсенова, Гергана)
• 3.2.1. Въведение. Просветно пробуждане и родна книжовност
• 3.2.2. Хронологичен дискурс и педагогически подходи в обучителните текстове изграждащи образите на Кирил и Методий преди 1878 г.
• 3.2.3. Интертекстуалността като учебен подход при създаването на емблематичните духовни, иконографски, исторически и художествени образи на двамата първоучители
• 3.2.4. Делото на двамата равноапостоли като теоретична основа за обучението по роден език и отечествена история
• 3.2.5. Заключения
• Библиография
• Часть 3. Антропоцентризм в свете концептуальной семантики, лингвофилософии, психолингвистики
• Глава 3.1. Антропоцентризм в восприятии времени: лингвистический и философский аспекты
• Глава 3.2. Образите на Кирил и Методий и идеята за родното по страниците на учебникарската книжнина от освобождението до Първата световна война
• Abstracts
• Part 1 Slavic studies in the context of philology: history, translation, multi-paradigmality
• Chapter 1.1. Belarusian and Ukrainian Studies in the Context of Italian Slavistics (Del Gaudio, Salvatore)
• Chapter 1.2. Translation in Ukraine as a Cross-Cultural Phenomenon: Multi-Paradigmality, Genesis, Retrospective (Terekhova, Svitlana)
• Part 2 Slavic studies and modernity: semantics, grammar, systemocentricity
• Chapter 2.1. Preposition as a Category of Definiteness in the Slovenian Language (Stefan, Anna)
• Chapter 2.2. Indefinite Pronouns of the Affixal Method of Formation of Pronominal (Loikova-Nasenko, Taťjana)
• Chapter 2.3. No One to Work With, or Concerning New Ways of Using Instrument in the Polish Language (Jabłońska, Monika)
• Chapter 2.4. Deviations from Model Sentence Structures in the Speech of Bilingual and Multilingual Children Aged 9 Years Who Speak Russian and / or Ukrainian (Brzeszkiewicz, Кamila)
• Chapter 2.5. Papusza’s Slavicized Romani and Hemingway’s Spanglish (Shapoval, Viktor)
• Part 3 Anthropocentricity in light of conceptual semantics, linguophilosophy, psycholinguistics
• Chapter 3.1. Anthropocentricity in Time Perception: Linguistic and Philosophical Aspects (Kondratenko Mikhail, Miroshnichenko Natalia)
• Chapter 3.2. The Images of Cyril and Methodius and the Idea of the Native on the Pages of Textbooks from the Liberation to the First World War (Asenova, Gergana)
• Именной Указатель / Name Index